(no subject)

[lejla]

Переселенці з Бахмута. Чоловік з ними розмовляв. Я зараз на російську реагую агресивно, тому їх уникаю - їм і так достатньо лиха на їхню долю.

Змінили декілька міст. Скучають за домом. В Броварах - все не так, як вони звикли. Дві жінки - мати і доросла донька, яка виховує двох близнюків з РДУГ.

Коли я читаю про можливі варіанти еміграції - мені теж все не так. Розумію причину супротиву. Читаю про Харківщину і Сумщину.

Поки я поринаю у внутрішню темноту, на роботі говорять про плани на наступний рік.

Вони ще не знають, що через певний оговорений з безпосереднім керівником час, я звільнюсь.

Шаг за шагом, робити все, що потрібно. Зараз.

Comments

[lejla]

Ми, наприклад, будемо виїжджати, якщо буду бачити, що все йде до активних бойових дій на Київщині. Плюс потрібно моніторити шлях з Київщини до кордону.
В тому і нюанс, що супротив через те, що тут, де живемо, все було гаразд: з квартирою, роботою і всім іншим. Про життя в іншій країні не думалось взагалі.

Цілеспрямованість та самоорганізованість - так, важливо. Плюс вміння залишати минуле життя в минулому. І жити сьогоденням з прицілом в майбутнє.