(no subject)

[lejla]

Переселенці з Бахмута. Чоловік з ними розмовляв. Я зараз на російську реагую агресивно, тому їх уникаю - їм і так достатньо лиха на їхню долю.

Змінили декілька міст. Скучають за домом. В Броварах - все не так, як вони звикли. Дві жінки - мати і доросла донька, яка виховує двох близнюків з РДУГ.

Коли я читаю про можливі варіанти еміграції - мені теж все не так. Розумію причину супротиву. Читаю про Харківщину і Сумщину.

Поки я поринаю у внутрішню темноту, на роботі говорять про плани на наступний рік.

Вони ще не знають, що через певний оговорений з безпосереднім керівником час, я звільнюсь.

Шаг за шагом, робити все, що потрібно. Зараз.

Comments

[ratomira]

У еміграції добре тим, хто:
а) взагалі колись мріяв про еміграцію, але не було можливості. Зараз це набагато простіше: береш та їдеш.
б) ті, хто покращив своє матеріальне становище через виїзд. Наприклад, мої знайомі: мають 5 дітей, але у Дніпрі жили у гуртожитку. Поїхали у Нідерланди, там їм зразу й квартиру дали велику чи щось таке. Звісно, що вони повертатися не будуть.
в) ті, чиї друзі-родичі повиїжджали, а тут вже нікого не залишилося. Наприклад, до Чехії всі повиїжджали, то треба тоді теж до Чехії їхати, там й ці друзі-родичі допоможуть швидше адаптуватися, та й спілкування буде. Помилка - їхати в ту країну або у те місто, де взагалі нікого зі знайомих немає. Якщо без дітей або з гарним знанням мови, з цілеспрямованістю та високим рівнем самоорганізованості, то ще можна. В інших випадках - буде важко.

Ще є ті, кому немає куди повертатися (домівки в окупації або русня знищила ракетами). Не можна сказати, що
вони аж так задоволені, але в них є мотивація жити саме за кордоном, бо все одно з нуля все починати.

[lejla]

Ми, наприклад, будемо виїжджати, якщо буду бачити, що все йде до активних бойових дій на Київщині. Плюс потрібно моніторити шлях з Київщини до кордону.
В тому і нюанс, що супротив через те, що тут, де живемо, все було гаразд: з квартирою, роботою і всім іншим. Про життя в іншій країні не думалось взагалі.

Цілеспрямованість та самоорганізованість - так, важливо. Плюс вміння залишати минуле життя в минулому. І жити сьогоденням з прицілом в майбутнє.