Думки вголос про важливе

[lejla]

Сказати собі - я не живу минулим. Є тільки сьогодення та жити сьогоденням - не рівнозначні рішення.
З подивом усвідомила, що досі сканую простір в очікуванні ознак присутності тих, хто був важливий в минулому.
Досить.
Я маю достатньо інструментів для вирішення багатьох задач.
Туга - ірраціональна. Так, відпускати, найважче. Я прагну відпустити тих, хто вже давно не тут.
Одже, жити. Тут і зараз.
Не будь інфантильною.