Дибр

[lejla]

Нервова система адаптувалась настільки, що засинала під звук шахедів та пролітаючих з ракет з думкою: пофіг. Злість є, страх - хіба що інколи інстинктивний, який гашу.

Було бажання вибратись кудись до води, але до води - це тільки на море. Всім іншим гидую. Подивилась варіанти і закрила цю тему для себе. Не цього року.

Гроші то на то є. Бажання витрачати стільки, скільки то коштує сьогодні - ні.

Пріоритети.

На роботі (яка не мій ФОП) - відпустка. Дзвоню колезі, яка мене підміняє:
- Я як погана свекров, дивлюсь, що там (з певним участком роботи) і не можу не сказати...(і далі по темі).

І заодно, відкрито запитавши, спростувала одну мою хибну гіпотезу.

На вулиці на всі 100% моя погода. Насолоджуюсь.

Comments

[ratomira]

До моря зараз важко стало добиратися.

Це або квитки на літак з сусідніх країн дуже заздалегідь купувати (але там може бути купа нюансів, наприклад, як поїзд Київ-Будапешт вчора затримався через наслідки зливи у Карпатах на декілька годин, та люди не встигли на літак), або довго їхати автобусом у Румунію або Болгарію, або ризикувати та їхати до Одеси, де шахеди з моря прилітають.

Тобто якось це стало дуже незручно, що ну його нафіг те море.

[lejla]

Так, згодна. Я б то все пережила, а син - не хочу, щоб стресував в довгій дорозі. І чоловік - він хоча і виїзний, не прагну перевіряти, як то все буде конкретно в нашому випадку. А без нього я не поїду.