(no subject)

Мої передбачення - це скоріш рух наосліп, в поєднанні з довірою - наразі потрібно робити саме так. І це не про логічно-наслідковий потік подій, хоча і логічне мислення у мене також добре розвинене.
Це як запах дощу в ясний день, запах троянд в полі, невагомий дотик думок, які переростають в дії.
Я так довго нарікала - навіщо це мені, якщо хід подій неможливо змінити. А міняти в цьому випадку (принаймні, наразі так) нічого і не потрібно. Довіритись самій собі і діяти відповідно.

Згадалась нещодавно одна розмова:
- Дуже цікаво, що буде, коли ти будеш діяти не наосліп, а бачити.

Мені також цікаво. Хоча, саме сьогодні усвідомила: це буде не в цьому втіленні. І, можливо, не в цьому світі.

Наразі я бачу лише тіні того - як би це могло бути і який можливий результат то б мало.

Цікаво.

На все свій час.

(no subject)

- З батьками спілкувався. У них все гаразд.

Хм, вони ще живі, - подумала я.

Це все, що потрібно знати про моє відношення до тих, кого я вирішила зневажати.

(no subject)

Усвідомила сьогодні: ті, в кого проявлена темна сторона - мені в рази цікавіше за всіх інших.
Бо для мене - це виклик. Взаємодіяти так, щоб залишитись неушкодженою і домогтись свого. Я і віддаю, звісно, це - закон.

Саме така взаємодія дозволяє зростати якісно.

Чим більше усвідомлюю, тим менше знаків питань - нахолєру я в цьому Світі, в якому багато чого йде по колу.

Багато чого. Та не все. І не у всіх.