Дибр

Нервова система адаптувалась настільки, що засинала під звук шахедів та пролітаючих з ракет з думкою: пофіг. Злість є, страх - хіба що інколи інстинктивний, який гашу.

Було бажання вибратись кудись до води, але до води - це тільки на море. Всім іншим гидую. Подивилась варіанти і закрила цю тему для себе. Не цього року.

Гроші то на то є. Бажання витрачати стільки, скільки то коштує сьогодні - ні.

Пріоритети.

На роботі (яка не мій ФОП) - відпустка. Дзвоню колезі, яка мене підміняє:
- Я як погана свекров, дивлюсь, що там (з певним участком роботи) і не можу не сказати...(і далі по темі).

І заодно, відкрито запитавши, спростувала одну мою хибну гіпотезу.

На вулиці на всі 100% моя погода. Насолоджуюсь.

(no subject)

З Фейсбук:

"Українські жінки - то не про Єву. То, скоріше - про Ліліт."

:-)